Привчаємо до самостійності

Як відомо, всі діти різні і виховувати їх треба по-різному. Немає унікального ключика, що відкриває всі двері відразу. До кожного малюка потрібен свій індивідуальний підхід.

Як відомо, всі діти різні і виховувати їх треба по-різному. Немає унікального ключика, що відкриває всі двері відразу. До кожного малюка потрібен свій індивідуальний підхід. Адже відмінності між малюками видно вже в яслах. У когось більше старанності, у кого-то активності. Всі діти по-різному вирішують проблеми і ведуть себе в конфліктній ситуації. У школах, наявність плану індивідуальної роботи з учнями обов'язково для кожного викладача.

Коли малюкові близько восьми місяців від роду, він починає добре ділити людей на своїх і чужих. Незнайомого чи чужого дитина починає боятися. І ось тут, повинен бути близька людина, якій дитина довіряє і в його присутності почувається безпечно. З'являється свого роду залежність. Тільки подальше гармонійне формування призводить до позбавлення від залежності.

Двох - або трирічній дитині вже не потрібно тримати маму чи тата за спідницю або штани, щоб відчувати себе в безпеці. Малюкові вже досить усвідомлення, що батьки просто є і при необхідності їх можна буде покликати на допомогу і про щось запитати. Так само, в цьому віці активно проявляється модель поведінки «я сам!». І не в якому разі не можна її стримувати або якось заважати її розвитку. Так активно і яскраво вона більше ніколи не проявиться. Ми часто виявляємо гіперопіку або вважаємо, що дитина недостатньо дорослий, уважний, акуратний або тому подібне, щоб зробити багато речей самостійно. А між тим, плутаючись у своїй обережності, брак часу і терпіння, ми губимо в маленької особистості перші спроби самостійності та цілеспрямованості.

А якщо всі навпаки, і дитина не прагне ні до чого? Тут доведеться трохи підштовхнути. Можна ввести в ігри такі практичні моменти, як миття посуду, зав'язування шнурків, застібання гудзиків. Не квапте дитину, якщо щось дається йому важко. Підтримуйте кожну спробу, кожен ознака самостійності там, де дитина не звертає з правильного шляху. І потихеньку давайте більше завдань.

Ну, наприклад, візьмемо варіант зі сміттям. Спочатку дитина виносить його разом з мамою, потім самостійно, але мама йде поруч, потім мама проводжає тільки поглядом і недалекий той день, коли чадо крикне: «Мамо, я сміття захопив і двері сам закрию! До зустрічі!»

Схожі статті:
Податкові відрахування і право власності на дітей - Напевно, вже не залишилося жодної людини, який мало-мальськи не був би знайомий з поняттям «податкові відрахування». Це своєрідна підтримка державою тих, хто вирішується придбати житло.

Малюк раптом став жадібним - Малюк скупитися і не віддає свою улюблену іграшку дітям на майданчику. Як бути? Адже до цього, подібних ситуацій не виникало. По-перше, заспокойтеся - це проходить.